«ВІН З ТИХ КРАЇВ, ДЕ ШЕРХНУТЬ ОЧЕРЕТИ…» - під такою назвою нещодавно відбувся вечір-зустріч учнівської молоді та педагогічного колективу ПТУ №11  з Петром Никифоровичем Гоцем - бібліотекарем за фахом (40 років пропрацював у бібліотеках Львова і Дублян, 9 років очолював Музей Степана Бандери при Львівському національному аграрному університеті), а поза тим – поетом, краєзнавцем (у творчому доробку 37 книг і брошур), книголюбом, фотоаматором, фалеристом.

Петро Гоць приїхав у місто на запрошення бібліотечних працівників центральної міської книгозбірні і дирекції навчального закладу.

Гість розповів про своє коріння роду, про шлях до літературної творчості, про співпрацю з композиторами Валерієм Квасневським, Ярославом Кортком, Олександром Каліщуком.

Цікавою була розповідь пана Петра про його знайомство з Наталею Світозарівною Драгомановою-Бартаї - онукою видатного українського діяча Михайла Петровича Драгоманова, дядька славетної української поетеси Лесі Українки, яке вилилося у книгу «Наталя Драгоманова-Бартаї: Листи з Будапешта» (2010).

А ще усе своє свідоме життя пише автор про Лесю Українку. До 140-річчя від дня її народження та 100-річчя завершення написання «Лісової пісні» присвятив дослідження «Доля моя, любов моя – Леся» та поетично-пісенну розвідку «Колодяжне – казко Волині: 70 років – з Лесею Українкою».

         Життєві дороги Петра Гоця не завжди промінились благополуччям, блиском. Поступово відбувалося внутрішнє осмислення і себе, і довколишнього оточуючого світу. Але митець назавжди визначив для себе – гостро відчувати чистоту людських взаємин, а головне – ніколи не зректися рідного слова, величної мови, батьківської землі.

         П. Гоць по закінченні вечора-зустрічі з учнівською молоддю зустрівся з бібліотечними працівниками бібліотеки-філії №1.